Імуномодулятори – користь, особливості застосування

Імуномодулятори – препарати, здатні змінювати реактивність імунної системи. Суперечливі відгуки про використання цих лікарських засобів іноді змушують засумніватися, чи можна приймати імуномодулятори.

Зміст

  1. Застосування імуномодуляторів
  2. Аргументи проти використання імуномодуляторів
  3. Імунотерапія грипу та ГРЗ
  4. Імуномодулятори – можна чи ні

Застосування імуномодуляторів

Група імуномодуляторів відноситься до порівняно новим препаратам, властивості і можливості яких активно вивчаються. Вони широко застосовуються в США, Японії, Кореї, країнах Європи, Україні при імунотерапії захворювань, таких як:

  • злоякісні новоутворення:
    • мієлома;
    • рак нирки;
    • рак молочної залози;
    • лімфома;
    • лімфолейкоз;
  • аутоімунні хвороби:
    • артрит;
    • розсіяний склероз;
    • псоріаз;
  • інфекції;
    • грипу;
    • туберкульозу;
  • захворювання травного тракту:
    • виразкового коліту;
    • гепатиту В і С;
    • хвороби Крона.

Проти розсіяного склерозу на Заході використовуються репеленти інтерферон бета 1-а (Авонекс), інтерферон бета 1-б (Betaseron, Extavia). Проти онкологічних захворювань використовують і за кордоном, і у вітчизняній медицині похідні талідоміду леналідомід (Ревлімід), помалідомід.

Імуномодулююча дія препаратів полягає в підвищенні активності NK-природних кілерів і Т-клітин для пригнічення росту клітин злоякісної пухлини. Достовірно встановлено, що вони здатні стимулювати Т-клітини до виробництва цитокінів.

Особливості застосування в Україні

В Україні, крім перерахованих захворювань, імуномодулятори широко використовуються для підтримки реактивності імунітету при лікуванні простудних респіраторних захворювань.

Препарати цієї групи призначають пити дорослим, що страждають хронічними інфекційними захворювань легенів, і часто хворіють дітям для лікування:

  • ГРЗ і грипу
    • у дорослих імунний захист вважається недостатньою, якщо людина хворіє понад 4 раз на рік;
    • діти вважаються часто хворіють, якщо застуджуються більше 6 разів на рік;
  • гнійних запальних інфекційних захворювань ЛОР-органів;
  • герпетичних висипань при появі симптомів інфекції понад 4 раз на рік;
  • гнійничкових шкірних висипань, фурункулів;
  • хронічних інфекцій сечовивідних шляхів;
  • запальних процесів в лімфовузлах при їх збільшенні, хворобливості;
  • хвороб, пов’язаних з алергічною сенсибілізацією організму – бронхіальної астми, дерматиту, алергічного риніту.

Аргументи проти використання імуномодуляторів

Незважаючи на широкий перелік використання імуномодуляторів за кордоном і в Росії, сумніви з приводу застосування лікарських засобів цієї групи досить часто висловлюються брали ці препарати.

Основні претензії до використання імуномодуляторів виникають при лікуванні простудних респіраторних захворювань і грипу. Найвагоміший аргумент противників застосування імуномодуляторів полягає в тому, що препарати даної групи не застосовують широко на Заході при лікуванні ГРВІ та грипу.

Однак сам підхід до лікування грипу та ГРВІ на Заході відрізняється від російського. Законослухняні громадяни США, європейських країн проходять щорічну вакцинацію від грипу і ГРВІ, і охоплення населення щепленнями від грипу значно вище, ніж в Україні.

Статистика

Наочно різницю в охопленні населення вакцинацією від ГРВІ та грипу показують цифри:

  • США – охоплення різних категорій громадян від 55 до 66%;
  • Європа – щеплення отримують в середньому 75-80% населення;
  • Україна – 31%.

До уваги слід прийняти і те, що вакцинація за кордоном проводиться щорічно з такими високими показниками.

З 2000 року в США вакцинують дітей від пневмококової інфекції, яка викликає пневмонію з важкими ускладненнями.

Використання вакцин достовірно знижує захворюваність на ГРЗ, грипом за умови широкого охоплення населення щепленнями, а ще краще – 80% охоплення, при якому створюється колективний імунітет і діти дійсно значно рідше хворіють на застуди з ускладненнями.

Імунотерапія грипу та ГРЗ

Необхідність в імунотерапії при грипі пояснюється високою ймовірністю ускладнення бактеріальною або вірусною пневмонією – основними причинами високої смертності при грипі.

Зараження респіраторними вірусами призводить до порушення регуляції цитокінів. Макрофаги, заражені вірусом, продукують підвищену кількість інтерферонів, епітеліальні клітини посилюють виділення интерлейкинов, хемокінів.

У цих процесах бере участь фермент циклооксигеназа-2. Чи можливо використовувати інгібітори циклооксигенази 2 в якості імуномодулюючої кошти, досліджується в сьогодні США. Імуномодулюючими властивостями володіє зареєстрований в США противірусний препарат Favipiravir, що володіє здатністю впливати на виробництво цитокінів.

У Росії для запобігання цитокинового шторму, викликаного дією респіраторних вірусів, призначаються імуномодулятори з протизапальною активністю, які:

  • збільшують кількість NK-клітин;
  • підвищують синтез секреторного IgA;
  • стимулюють активність Th1 клітин;
  • підвищує освіту інтерферонів альфа і гамма.

Перерахованих якостей задовольняють препарати Бронхо-муна, ІРС 19, Імудон, Рузам.

Імуномодулятори, які застосовуються для лікування рецидивуючих респіраторних інфекцій у дітей: ОМ-85 (Швейцарія), Бронхо-муна (Словенія), Рибомунил (Франція).

Через незавершеність розвитку імунної системи дитини, яка до 16-річного віку ще знаходиться в стадії становлення, імуномодулюючі препарати необхідні для корекції імунітету і боротьби з інфекцією.

Імуномодулюючі препарати призначаються для активізації В-лімфоцитів, посилення продукції інтерферонів, формування завершальній стадії фагоцитозу.

Імуномодулятори – можна чи ні

Так, чи можна застосовувати для лікування і профілактики імуномодулятори чи ні? Противники використання імуномодуляторів для лікування запевняють, що:

  • препарати не допомагають;
  • викликають ускладнення.

Найімовірніше, імуномодулюючі препарати не здатні допомогти у випадках:

  • прийому без призначення лікаря;
  • порушення дозування при використанні;
  • порушення схеми лікування – імуномодулюючі препарати важливо не тільки приймати у зазначеній дозуванні, але і за певною схемою, яку лікар підбирає хворому індивідуально, виходячи з клінічних аналізів і стану здоров’я.

А про можливий підйом температури, реакції з боку травного тракту, алергічної реакції на компоненти виробники імуномодуляторів сумлінно попереджають покупців.

Приймати імуномодулятори чи ні – особистий вибір. Головне – не нашкодити своїми діями власного здоров’я та здоров’я оточуючих, особливо – здоров’ю дітей, імунна система яких ще не досконала і не завжди здатна самостійно протистояти сучасним агресивним інфекцій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.