Петльові діуретики: список препаратів, побічні ефекти, механізм дії

Сечогінні лікарські засоби, вплив яких припадає на петлю Генле (частина нефрона, що з’єднує близькі й далекі канальці), називаються «петльові діуретики». Вони впливають на фільтраційну здатність нирок, дозволяючи виводити з організму рідину і солі. Дані препарати мають швидкий і сильний сечогінний ефект, не створюють передумов для розвитку діабету, не впливають на холестерин і являють собою засоби середньої потужності. Втім, побічні ефекти петльових діуретиків є істотним мінусом даних лікарських препаратів.

Зміст

  1. Показання
  2. Протипоказання
  3. Механізм дії
  4. Сумісність
  5. Список препаратів та спосіб застосування петльових діуретиків
  6. Побічні ефекти

Показання

Петльові діуретики - вид сечогінних, надають цільове вплив на роботу нефрона нирок

Петльові діуретики – вид сечогінних, надають цільовий вплив на роботу нефрона нирок

Основними показаннями для застосування петльових діуретиків є:

  • набряки, що провокуються надлишком натрію в організмі;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • серцева недостатність;
  • підвищена концентрація кальцію і калію в плазмі крові;
  • ниркова недостатність.

Протипоказання

Лікарі відзначають наступні протипоказання до прийому петльових діуретиків:

  • відсутність надходження сечі в сечовий міхур;
  • аритмія;
  • алергічні реакції на лікарські засоби сульфонамідний групи;
  • зменшення об’єму циркулюючої крові;
  • період вагітності та годування груддю.

Механізм дії

Механізм роботи АПФ базується на розслабленні мускулатури судин і збільшенні ниркового кровотоку, завдяки тому, що лікарські засоби збільшують синтез простагландинів в ендотеліальних клітинах судин. Дія препарату починається вже через 0,5 -1 годину, але часто закінчується швидко – через 4-6 годин. Петльові діуретики провокують збій в противоточно-поворотному механізмі петлі Генле і збільшують гломерулярну фільтрацію (фільтрація рідини, яка не містить білкових з’єднань), за рахунок чого відбувається посилення сечогінного дії.

Крім того, діуретики петльові зменшують зворотне всмоктування іонів хлору і натрію, а в петлі Генле гальмують всмоктування магнію, збільшуючи кількість його виведення разом з сечею. Після зменшення магнію в організмі знижується і продукція гормону, що виробляється паращитовидних залозами, завдяки чому зменшується зворотне всмоктування кальцію. Петльові діуретики впливають на нирковий кровообіг, знижують серцеві навантаження і венозний тонус і збільшують об’єм сечі.

Сумісність

Петльові сечогінні краще не комбінувати з протизапальних, протидіабетичними і ін. препаратами

Петльові сечогінні краще не комбінувати з протизапальних, протидіабетичними і ін. препаратами

Пацієнту, який почав приймати петлевий діуретик, потрібно звернути увагу на його сумісність з іншими лікарськими засобами.Багато поєднання мають протипоказання і викликають несприятливий ефект:

  • протизапальні ліки значно знижують дію сечогінних препаратів;
  • препарати для розрідження крові нерідко можуть стати причиною кровотеч;
  • дигіталіс, що є лікарською рослиною, здатний впливати на серцевий ритм;
  • «Літій» викликає блювоту і діарею;
  • «Пробенецид» зменшує дію петльових діуретиків;
  • «Анаприлин» уповільнює серцебиття;
  • протидіабетичні засоби провокують зниження рівня цукру в крові.

Список препаратів та спосіб застосування петльових діуретиків

Найбільш швидкодіючими петльових діуретиків вважаються такі ліки:

  1. «Брітомар» – це сечогінні таблетки, кількість активного компонента в яких становить 5 або 10 міліграм. Вживати засіб слід в будь-який зручний для пацієнта час, незалежно від прийому їжі. Застосовувати діуретик в разі набряків при серцевій недостатності потрібно по 10-20 мг 1 раз на день. У випадках набряків при хвороби нирок – 20 мг 1 раз на день. Набряки при хворобі печінки вимагають 5-10 мг в день в комплексі з іншими лікарськими засобами, що призначаються лікарем. При підвищеному артеріальному тиску – 5 мг в день. Діуретичний ефект починається майже через годину після прийому і триває до 10 годин.
  2. «Фуросемід» існує як у вигляді таблеток (40 мг), так і у вигляді розчину для ін’єкцій (10 мг). Перорально приймають з ранку, починаючи від 40 мг в день, при необхідності добову дозу збільшують до 160 мг. Ефект проявляється через 0,5 год і триває до 4 год. Розчин водиться внутрішньом’язово і внутрішньовенно по 20-40 мг в день і починає діяти через 4 хвилини.
  3. «Фурсемід» проводиться у формі таблеток (40 мг) і розчину для ін’єкцій (20 мг). Таблеточна дозування встановлюється індивідуально від 1 до 3 таблеток 1 раз на добу. Розчин вводять внутрішньовенно і внутрішньом’язово, починаючи від 20 мг на добу і збільшуючи дозування, якщо потрібно. Дія спостерігається через 5 хвилин після введення і триває до 8 годин.
  4. «Етакринова кислота» випускається у формі таблеток (50 мг) і в розчині (50 міліграм). Перорально діуретик починають приймати з 50 мг, поступово збільшуючи дозу в разі необхідності. Внутрішньовенно вводять для досягнення більш швидкого ефекту по 50 міліграм. Ефект спостерігається через 30 хвилин і триває до 8 годин.

Інші препарати

«Буфенокс» представлений у вигляді таблеток (1 міліграм) і розчину для ін’єкцій (0,025%). Таблетки слід приймати з ранку на голодний шлунок по 1 штуці на протязі 3-5 днів, а після по 1-2 ще протягом 3-х днів. Розчин вводиться або внутрішньовенно, або внутрішньом’язово, по 0,5-1,5 мг, наступну ін’єкцію можна зробити через 4-8 годин. Курс терапії становить 3-4 дня. Ефект настає протягом 2-х годин.

«Діувер» являє собою таблетки по 5 і 10 міліграм. При різноманітних набряках приймати препарат слід по 5 мг один раз на добу, при необхідності поступово збільшуючи дозування до 40 мг. При підвищеному артеріальному тиску вживають половину 5 мг таблетки раз на добу. Дія петлевого діуретика починається через 2 год і триває до 18 годин.

«Лазикс» випускається у формі розчину для інфузій (10 міліграм) і таблеток (40 мг). Розчин вводиться внутрішньовенно. У випадках нетяжких набряків застосовують 20-40 мг в день, в разі легеневих набряків – 40 мг. При підвищеному артеріальному тиску – 80 мг в день в 2 прийоми. Перорально вживається при неважких набряках в дозуванні 20-80 мг в день, при підвищеному артеріальному тиску – 80 мг в день в 2 прийоми. Діуретик починає діяти через 2 години після прийому.

Важливо запам’ятати, що вірну дозу препаратів може призначити тільки фахівець, виходячи з індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Побічні ефекти

Існує цілий ряд негативних впливів, які заподіюють петльові діуретики організму людини: зневоднення, знижений вміст іонів натрію, калію, кальцію і магнію в плазмі крові, зменшення кількості хлоридів, високий вміст сечової кислоти, що зумовлює появу подагри – хворобливих набряків суглобів переважно на великих пальцях ніг, придушення секреції інсуліну, пошкодження слухового і вестибулярного апарату.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.